- знетямлений
- -а, -е, розм., рідко.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знетямити.2) у знач. прикм. Який знетямився; нестямний. || Який виражає знетямлення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знетямлений — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… … Словник синонімів української мови
знетямленість — ності, ж. Стан за знач. знетямлений … Український тлумачний словник
знетямлено — розм., рідко. Присл. до знетямлений 2) … Український тлумачний словник